СХВАЛЕНО
Педагогічною радою комунального закладу
«Смілянський навчально – виховний комплекс
«Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І – ІІ ступенів №13 Смілянської міської ради Черкаської області»
Протокол № 14 від 31.08.2022
ЗАТВЕРДЖУЮ
Директор комунального закладу
«Смілянський навчально –
виховний комплекс
«Дошкільний навчальний
заклад – загальноосвітня
школа І – ІІ ступенів №13»
________К.Р.Антоневич
_
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
комунального закладу «Смілянський навчально –виховний комплекс «Дошкільний навчальний заклад –загальноосвітня школа І – ІІ ступенів №13 Смілянської міської ради Черкаської області» на 2022 – 2023 навчальний рік
ЗМІСТ
- Загальні положення освітньої програми І та II ступенів…………………….
- Навчальний план початкової школи (1-4 класи) з українською мовою навчання ………………………………………………………………………..
- Навчальний план основної школи (5-9 класи) з українською мовою навчання ………………………………………………………………………..
- Ресурсне забезпечення:
5.1.Науково-методичне забезпечення предметів інваріантної складової …….
5.2.Науково-методичне забезпечення предметів варіативної складової………
- Розподіл гуртків …………..………………………………………………….
- Мережа класів ………………………………………………………………..
- Тижневе навантаження вчителів ………………………..……………………
- Режим робочого дня …………………………………………………………..
Загальні положення освітньої програми І та II ступенів
Тип закладу: комунальний заклад «Смілянський навчально – виховний комплекс «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І – ІІ ступенів №13 Смілянської міської ради Черкаської області»
Структура закладу:
ДНЗ:
Кількість груп – 1
ЗОШ І – ІІ ступенів:
Кількість класів – 9:
І ступінь – 1-4 класи, ІІ ступінь – 5-9 класи.
Орієнтовна кількість вихованців: ДНЗ – 20 дітей; 1-4 кл. – 60 учнів;
5-9 кл. – 90 учнів.
Режим роботи закладу:
- мова навчання – українська;
- режим навчання – п’ятиденний;
- початок занять – о 8.15 годині.
Факультативні, індивідуальні та групові заняття проводяться після основних занять з обов’язковою перервою за окремим розкладом.
Освітня програма комунального закладу «Смілянський навчально – виховний комплекс «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І – ІІ ступенів №13» І ступеня (початкова освіта) та II ступеня (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту», “Про повну загальну середню освіту”, Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року, наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 407 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня», наказу Міністерства освіти і науки України від 20 квітня 2018 року № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти II ступеня» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» та проблеми школи «Формування ключових компетентностей учнів як основи гармонійного розвитку, виховання і соціалізації особистості дитини шляхом вдосконалення професійної компетенції педагога в умовах Нової української школи».
Освітня програма окреслює підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової загальної освіти (далі – Державний стандарт) та Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).
Освітня програма визначає:
- загальний обсяг навчального навантаження,
тривалість і взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, окрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які подані в рамках навчальних планів;
- очікувані результати навчання учнів подані в рамках
навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН;
- форми організації освітнього процесу та інструменти
системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією
Типовою освітньою програмою.
На основі освітньої програми складено та затверджено навчальний план закладу освіти, що конкретизує організацію освітнього процесу.
Загальний обсяг навчального навантаження та тривалість і взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 2-4-х класів закладу загальної середньої освіти складає 2695 годин/навчальний рік: для 2-го класу – 875 годин/навчальний рік, для 3-го класу – 910 годин/навчальний рік, для 4-го класу – 910 годин/навчальний рік. Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів складає 5845 годин/навчальний рік: для 5-го класу – 1050 годин/навчальний рік, для 6-го класу – 1155 годин/навчальний рік, для 7-го класу – 1172,5 годин/навчальний рік, для 8-го класу – 1207,5 годин/навчальний рік, для 9-го класу – 1260 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані.
Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого та другого рівнів освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів та передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети.
Навчальний план містить інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов’язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, яка враховує особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення та в якій передбачено додаткові години на вивчення курсів за вибором індивідуальні та групові заняття.
Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону україни «Про загальну середню освіту» не більше 30 учнів.
Навчальний план зорієнтований на роботу за 5-денним навчальним тижнем.
При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1 класі – 35 хвилин, у 2-4 класах – 40 хвили, години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.
Робочий навчальний план комунального закладу «Смілянський навчально – виховний комплекс «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І – ІІ ступенів №13» на 2021-2022 навчальний рік розроблений на виконання законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», чинних Державних стандартів початкової, базової та повної загальної середньої освіти, Положення про загальноосвітній навчальний заклад, Концепції Нової української школи, ухваленої рішенням колегії МОН України від 27.10.2016, із змінами від 03.04.2017.
Робочий навчальний план складений відповідно до наказів МОН України від 21.03.2018 №268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів ЗЗСО», від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми ЗЗСО ІІ ступеня» та від 20.04.2018 №407 «Про затвердження типової освітньої програми ЗЗСО І ступеня»:
– для 1-4 класів – за типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти (1 – 4 класи), розробленою під керівництвом Р.Б.Шияна, затвердженою Колегією Міністерства освіти і науки 21 березня 2018 року(таблиця №1);
– для 5 класу – за модельними навчальними програми для закладів загальної середньої освіти затвердженими, наказом МОН №795
–для 6-9 класів – за Типовою освітньою програмою ЗЗСО ІІ ступеня, затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 №405 (таблиця №3).
Структура 2022 – 2023 навчального року
Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» 2022 – 2023 навчальний рік розпочинається
І семестр – з 01 вересня до 30 грудня 2022 року
ІІ семестр – з 16 січня до 01 липня 2023 року
Канікули
осінні – з 31 жовтня до 06 листопада 2022 року
зимові – з 31 грудня 2021 року до 15 січня 2023 року
весняні – з 03 квітня до 09 квітня 2023 року
По закінченню навчального року здійснюється річне оцінювання навчальних досягнень учнів. Усі учні 1-9-х класів, незалежно від результатів річного оцінювання, переводяться до наступного класу.
Рішення щодо запровадження карантину, припинення чи продовження навчального процесу з поважних причин, щодо надання учням вихідних для підготовки і проведення державної підсумкової атестації, щодо доцільності проведення навчальної практики та навчальних екскурсій, дати проведення свята «Останній дзвінок» та вручення документів про освіту школа приймає спільно з органами державної влади та органами місцевого самоврядування в залежності від термінів проведення ДПА.
Відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів
вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року №1547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 року за №157/26602, учні 4, 9 класів складають державну підсумкову атестацію. Перелік предметів для державної підсумкової атестації, форму та терміни її проведення буде визначено додатково.
1-4 класи ( за проектом «Нова українська школа»)
Навчальний план для 1-2 класів на 2021/2022 навчальний рік складено на основі типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Р. Б. Шияна.
Мовно-літературна освітня галузь включає предмети «Українська мова», «Іноземна мова».
Математична галузь реалізується через окремий предмет “Математика”.
Фізкультурна освітня галузь реалізується предметом “Фізична культура”.
Мистецька галузь реалізується предметами “Образотворче мистецтво” та «Музичне мистецтво».
Відповідно до Державного стандарту, затвердженого в 2018 році, у 1-4 класах відбувається інтеграція семи освітніх галузей в один предмет “Я досліджую світ”. Орієнтовний розподіл годин між освітніми галузями в рамках цього інтегрованого предмета: мовно-літературна – 2; математична-1; природнича, технологічна, інформатична, соціальна і здоров’язбережна громадянська та історична – разом 4 для 1 класу, 5 – для 2 -4 класу)
Таблиця 1 до Освітньої програми
Перелік навчальних програм Нової української школи І ступенів
(затверджені Колегією МОН від 22.02.2018)
| № з/п | Назва навчальної програми |
| Типова освітня програма під керівництвом Р.Б.Шияна |
Перелік програм курсів за вибором для учнів загальної середньої освіти І ступеня
Л.Слотвинська. Морально-етичне виховання. 1-4 класи (Програма курсів за вибором для початкових класів. Варіативна складова Типових навчальних планів.Книга 2. Л.Ф.Щербакова, Г.Ф.Древаль.Тернопіль:Мандрівець 2011
Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями і співвіднесено з обов’язковими результатами навчання першого циклу, визначеними Державним стандартом початкової освіти.
Змістові лінії кожної освітньої галузі в межах І циклу реалізовуються паралельно та розкриваються через «Пропонований зміст», який окреслює можливий навчальний матеріал, на підставі якого будуть формуватися очікувані результати навчання та відповідні обов’язкові результати навчання.
Оскільки Освітня програма ґрунтується на компетентнішому підході, теми/тези рубрики «Пропонований зміст» не передбачають запам’ятовування учнями визначень термінів і понять, а активне конструювання знань та формування умінь, уявлень через досвід практичної діяльності.
Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі,досягаються через використання інтерактивних форм і методів навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.
Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти. Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні починати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть
розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня
поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.
Варіативна складова навчальних планів початкової школи використовується на запровадження курсів за вибором:
- у 1 класі-1 годину на виконання годинз математики;
- у 2 класі-1 годину на виконання програми з математики;
- у 3 -4 класах- по 2 години: по 1-й -на виконання програми з математики та по 1-й -на курс за вибором “Морально-етичне виховання”;
Варіативність змісту початкової освіти реалізується також через запроровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.
Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів “Фізична культура” та “Основи здоров’я”, а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» сформовані відповідно до статевовікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій з таких варіативних модулів:
- Вправи для формування культури рухів з елементами гімнастики;
- Вправи для оволодіння навичками пересувань;
- Вправи для опанування навичками володіння м’ячем;
- Стрибкові вправи;
- Ігри для активного відпочинку;
- Вправи для розвитку фізичних якостей.
Форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних них результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних моментів:
кадрове забезпечення освітньої діяльності викладання у початковій школі
повністю забезпечене кваліфікованими фахівцями;
навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності – Державний
стандарт, навчальні програми, підручники, які мають гриф МОН, обрані
вчителями та затверджені рішенням педагогічної ради ;
матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності – для учнів
початкової школи створюється цілісне і креативне освітнє середовище згідно вимог НУШ; за кожним класом закріплено окремий кабінет, а для проведення уроків інформатики та фізичної культури учні можуть використовувати можливості кабінету інформатики, спортивний зал закладу;
якість проведення навчальних занять – за якісне і вчасне проведення
навчальних занять учителі несуть персональну відповідальність;
моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) проводиться згідно вимог навчальних програм та обліковується у класному журналі.
За організацію системи внутрішнього забезпечення якості відповідає заступник директора з навчально-виховної роботи, який опікується:
– оновленням методичної бази освітньої діяльності;
– контролем за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробкою рекомендацій щодо їх покращення;
– моніторингом та оптимізацією соціально-психологічного середовища закладу освіти;
– створенням необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників через участь у вебінарах, семінарах, тренінгах та післядипломну курсову підготовку.
5 клас ( за проектом «Нова українська школа»)
6 – 9 класи
Загальний обсяг навчального навантаження та тривалість і взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін
Перелік освітніх галузей. Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:
Мови і літератури
Суспільствознавство
Мистецтво
Математика
Природознавство
Технології
Здоров’я і фізична культура
У межах галузі «Суспільствознавство» у 5-му класі вивчається курс «Історія України (Вступ до історії)», у 6-му – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України».
У рамках галузі «Мистецтво» у закладі викладаються окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво».
Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань навчального закладу. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів “Фізична культура” та “Основи здоров’я”, а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.
Змістове наповнення предмета «Фізична культура» сформоване з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій.
Варіативна складова навчальних планів II ступеня використовується на запровадження курсів за вибором та факультативів:
– у 5 класі – три з половиною години на вивчення курсів за
вибором «Християнська етика», «Основи виразного читання», «Українознавство» та факультативу «Екологічна абетка»;
– у 6 класі – три з половиною години на вивчення курсів за вибором
«Християнська етика» та факультативів «Уроки з охорони довкілля», «Географічне пізнання Землі», «Психологія спілкування»;
– у 7 класі – дві з половиною години на вивчення курсів за вибором
«Християнська етика», «Цікава хімія» та факультативу «Художнє слово»;
– у 8 класі – три години на вивчення курсів за вибором «Християнська етика»,
«Практикум з правопису української мови», «Основи топографічних знань»;
– у 9 класі – три години на вивчення курсів за вибором «Синтаксис складного речення», «Українські мотиви та образи у зарубіжній літературі» та «Основи медичних знань».
Таблиця 3 до Освітньої програми
Перелік навчальних програм
для учнів закладів загальної середньої освіти II ступеня
(затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407)
| № п/п | Назва навчальної програми |
| 1. | Українська мова |
| 2. | Українська література |
| 3, | Біологія |
| 4. | Всесвітня історія |
| 5. | Географія |
| 6. | Зарубіжна література |
| 7. | Інформатика |
| 8. | Історія України |
| 9. | Математика |
| 10. | Мистецтво |
| 11. | Основи здоров’я |
| 12. | Природознавство |
| 13. | Трудове навчання |
| 14. | Фізика |
| 15. | Фізична культура |
| 16. | Хімія |
| 17. | Іноземні мови |
Таблиця 4 до Освітньої програми
Перелік програм курсів за вибором для учнів закладів загальної середньої освіти II ступеня
| № з/п | Назва курсу за вибором, факультативу | Класи | |
| 1. | Програма з християнської етики для учнів 5-6 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Київ – Острог – Львів – 2006 | 5, 6, 7, 8 | |
| 2. | «Українознавство». Програма курсу за вибором « Українознавство. 5–11 класи»,затверджена Вченою радою Національного науково–дослідного Інституту українознавства та всесвітньої історії. Наказ МОНмолодьспорту України (протокол від14.06.2012 р. No4) | 5 | |
| 3. | Основи виразного читання. Програма курсів за вибором і факультативів із зарубіжної літератури. Збірник за заг. редакцією Н.В.Химера. Біла Церква: ТОВ «ОФСЕТ» (Лист МОН України від 29.05.2015 №141/12-Г-333) | 5 | |
| 4. | «Екологічна абетка» Програма курсу за вибором (факультативного курсу) для учнів 5-6 класів загальноосвітніх навчальних закладів (17 годин). | 5 | |
| 5. | Навчальна програма факультативного курсу для 5-6 класів загальноосвітніх навчальних закладів «УРОКИ З ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ» (лист ІМЗО № 2.1/12-Г-111 від 16.12.2015 року). | 6 | |
| 6. | Програма факультативу «Географічне пізнання Землі» для учнів 6 класу. Програма затверджена наказом Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради. 2013 | 6 | |
| 7. | «Психологія спілкування». Програми схвалені для використання у загальноосвітніх навчальних закладах науково-методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України (лист ІІТЗО № 14.1/12-Г-165 від 15.05.2013 р.). | 6 | |
| 8. | «Художнє слово». Програма факультативу, 7 клас. Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах. (Лист Інституту модернізації змісту освіти від 22.12.2016 року № 2.1/12 – Г – 890) | 7 | |
| 9. | Факультативний курс «Цікава хімія» призначений для допрофільної підготовки учнів 7 класу. Автори: Замулко О. І.; Смаглюк Ю. І. | 7 | |
| 10. | Програма факультативного курсу для учнів 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів «Основи топографічних знань». Програму схвалено комісією з географії Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України (лист ДНУ “Інститут інноваційних технологій і змісту освіти” Міністерства освіти і науки України від 26.06.2015 № 14.1/12-Г-718.) | 8 | |
| 11. | Омельчук С.А. «Практикум з правопису української мови». Схвалено до використання в загальноосвітніх навчальних закладах» Лист МОН, молоді та спорту України №1.4/18-Г-361 від 29.07.2010. | 8 | |
| 12. | Основи медичних знань. Нагаєва Л. М. Курс за вибором. 8 – 9класи. Збірник навчальних програм курсів за вибором та факультативів з біології для допрофільної підготовки та профільного навчання. Лист ДНУ «інститут інноваційних технологій і змісту освіти» МОН України від Г Л.2014№ 14.1/12-Г-58 | 9 | |
| 13. | «Українські мотиви та образи у зарубіжній літературі». Програма курсів за вибором і факультативів із зарубіжної літератури. Збірник за заг. редакцією Н.В.Химера. Біла Церква: ТОВ «ОФСЕТ» (Лист МОН України від 29.05.2015 №141/12-Г-333) | 9 | |
| 14. | Синтаксис складного речення. Рекомендовано МОН України ( лист №1/9- 622 від 17.08.2011). Укладач: Тетяна Гнаткович. (курс за вибором) | 9 |
Очікувані результати навчання здобувачів освіти
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному
стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках
кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
| №з/п | Ключові компетентності | Компоненти |
| 1. | Спілкування державною і рідною (у разі відмінності) мовами | Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем |
| 2. | Спілкування іноземними мовами | Уміння здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти. |
| 3. | Математична компетентність | Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв’язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації |
| 4. | Основні компетентності у природничих науках і технологіях | Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій, усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях. Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу/ | ||||
| 5. | Інформаційно –цифрова компетентність | Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів | ||||
| 6. | Уміння вчитися впродовж життя | Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії | ||||
| 7. | Ініціативність і підприємливість | Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі) | ||||
| 8. | Соціальна і громадянська компетентності | Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту. | ||||
| 9. | Обізнаність і самовираження у сфері культури | Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах Мистецтва. | ||||
| 10. | Екологічна грамотність і здорове життя | Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; | ||||
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підриємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності формуються відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання ц уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх враховано при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які згають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:
– організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
– окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються над предметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмету та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
-предмети за вибором;
-роботу в проектах;
-позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
Коротка характеристика наскрізних ліній
| Екологічна безпека й сталий розвиток | Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. |
| Громадянська відповідальність | Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень. |
| Здоровя і безпека | Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій. |
| Підприємливість і фінансова грамотність | Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов’язана з розв’язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. |
Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти. Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.
Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.
Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.
Рекомендовані форми організації освітнього процесу.
Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:
- формування компетентностей;
- розвитку компетентностей;
- перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
- корекції основних компетентностей;
- комбінований урок.
Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки ( урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.
З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей, крім уроку, проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття – це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-9 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв’язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об’єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.
Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.
Можливо проводити заняття в малих групах, парах (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.
Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).
Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:
кадрове забезпечення освітньої діяльності викладання у школі II ступеня повністю забезпечене кваліфікованими фахівцями;
навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності – Державний стандарт, навчальні програми (таблиця 3-4), підручники, які мають гриф МОН, (для 6 класу обрані учителями та затверджені рішенням педагогічної ради;
матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності – учні середньої школи навчаються за кабінетною системою; предметні кабінети, майстерні і спортивна зала обладнані відповідно до вимог Положення про навчальний кабінет та вимог техніки безпеки;
якість проведення навчальних занять – за якісне і вчасне проведення навчальних занять учителі несуть персональну відповідальність;
моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) проводиться згідно вимог навчальних програм та обліковується у класному журналі.
За організацію системи внутрішнього забезпечення якості освіти відповідає заступник директора з навчально-виховної роботи, який опікується:
- оновленням методичної бази освітньої діяльності;
- контролем за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробкою рекомендацій щодо їх покращення;
– моніторингом та оптимізацією соціально-психологічного середовища закладу освіти;
– створенням необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників через участь у вебінарах, семінарах, тренінгах та післядипломну курсову підготовку.
Освітня програма закладу базової середньої освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.
Освітня програма закладу освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднена на веб-сайті закладу.
На основі освітньої програми складено та затверджено навчальний план І, II ступенів, що конкретизує організацію освітнього процесу.