СХИЛІМО ГОЛОВИ В СКОРБОТІ…
1933-й рік… найчорніший час в історії України. У світі не зафіксовано такого голоду, як той, що випав на долю нашого народу.
23 листопада в нвшій школі відбувся захід – реквієм «Діти під час Голодомору», який підготувала вчитель історії стовба С.О.
Усім присутнім на заході нагадали про ті страшні сторінки історії нашої держави, коли без стихії, без засухи, без війни – в самому центрі Європи,
в Україні, яка була житницею континенту, небачений голод забрав у могилу мільйони людей.
Сьогодні ми впевнено можемо говорити, що це був більшовицький геноцид! Це була безкровна, людоморська війна проти українського народу.
Війна – задля того, щоб підірвати коріння волелюбної нації, винищити цілий етнос.
Ведучі заходуподілилися розповідями свідків того страшного голодного лихоліття, адже це – достовірне джерело правди про голодомор.
Тривожною була хвилина мовчання. Адже моторошно уявити мільйони зморених голодом людей України. І особливо дітей…
“Ти приніс мені яблуко…” Саме цим відеосюжетом, відзнятим до 85-х роковин тої страшної події, розпочався загальношкільний захід.
Учителем школи, протоієреєм Шевчуком М.М. було прочитано молитву, після якої усіх жертв Голодомору пом’янули шматочками хліба,
який в ті далекі роки міг би врятувати чиєсь безневинне життя…
А 24 листопада учні та вчителі школи взяли участь у Всеукраїнській акції “Запали свічку”.